Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Реферативна база даних (15)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Циганик Л$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 14
Представлено документи з 1 до 14
1.

Абрагамович О. О. 
Остеопороз, поєднаний із атеросклерозом, у хворих на цироз печінки: клінічно-патоґенетичні особливості, принципи діаґностики та лікування (огляд сучасної літератури та опис клінічного випадку) [Електронний ресурс] / О. О. Абрагамович, М. О. Абрагамович, Р. О. Яковлєва, В. В. Чемес, Л. В. Циганик // Acta medica Leopoliensia. - 2013. - Т. 19, № 4. - С. 76-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2013_19_4_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 222.81 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Абрагамович О. О. 
Сучасні погляди на проблему остеопорозу у хворих на системний червоний вовчак (Огляд літератури та опис клінічного випадку) [Електронний ресурс] / О. О. Абрагамович, У. О. Абрагамович, Л. В. Циганик, О. В. Синенький, А. П. Кушина // Український ревматологічний журнал. - 2014. - № 1. - С. 44-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2014_1_10
Наведено огляд сучасної літератури щодо причин та патогенетичних механізмів остеопорозу у хворих на системний червоний вовчак, особливостей їх лікування. Наведено клінічний випадок остеопорозу у пацієнтки із системним червоним вовчаком.
Попередній перегляд:   Завантажити - 173.025 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Абрагамович О. О. 
Характеристика стану кісток у жінок у постменопаузі, хворих на системний червоний вовчак [Електронний ресурс] / О. О. Абрагамович, У. О. Абрагамович, Л. В. Циганик, О. В. Синенький, О. Т. Романюк // Львівський клінічний вісник. - 2015. - № 2-3. - С. 21-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2015_2-3_6
Епідеміологічні дослідження свідчать, що поширеність остеопорозу у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ) більша, ніж у загальній популяції, а це потребує детального вивчення його особливостей у таких пацієнтів. Охарактеризувати стан кісток у жінок у постменопаузі, хворих на СЧВ. Застосовано рандомізований спосіб включення хворих на СЧВ з попередньою стратифікацією за статтю і наявністю постменопаузального статусу. В обстеження включено 71 жінку (дослідна група) віком 47 - 68 років, яким діагностовано СЧВ згідно з критеріями Американської колегії ревматологів (1982, 1997). Обстежено також 30 практично здорових жінок віком 49 - 62 роки (середній вік на час обстеження 54,67 +- 0,79), у постменопаузальному статусі, які утворили контрольну групу. Для оцінки стану кісткової тканини досліджували P1NP, остеокальцин, beta-crossLaps, проводили денситометричне дослідження п'яткової кістки за допомогою ультразвукового кісткового денситометра. У всіх пацієнток (100,0 %) виявлено зміни стану кісток: остеопенію I ступеня - у 16 (22,5 %), остеопенію II ступеня - у 19 (26,8 %), остеопенію III ступеня - у 24 (33,8 %), остеопороз - у 12, які становили 16,9 % загальної кількості пацієнтів із СЧВ. Аналіз отриманих біохімічних показників кісткового ремоделювання у сироватці крові хворих на СЧВ у постменопаузі порівняно з контрольною групою практично здорових осіб дав змогу визначити, що всі 100,0 % пацієнток мали знижену мінеральну щільність кісткової тканини і підвищений рівень остеокальцину та beta-crossLaps; у пацієнток із I ступенем остеопенії та остеопорозом достовірно підвищені лише рівні остеокальцину та beta-crossLaps; у хворих із II cтупенем остеопенії достовірно підвищені остеокальцин та beta-crossLaps, а P1NP знижений; у пацієнток із III ступенем остеопенії достовірно підвищені всі досліджувані маркери ремоделювання кісткової тканини: остеокальцин, P1NP та beta-crossLaps. Висновки: у всіх хворих на СЧВ у постменопаузальному статусі змінений стан кісток за результатами дослідження як мінеральної щільності кісткової тканини, так і рівня біохімічних маркерів ремоделювання кістки з порушенням остеобластної та остеокластної функцій.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.312 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Абрагамович У. О. 
Порівняльна оцінка мінеральної щільності кісткової тканини за результатами ультразвукової денситометрії, рентґеностеоденситометрії та двохенерґетичної рентґенівської абсорбціометрії у хворих на системний червоний вовчак [Електронний ресурс] / У. О. Абрагамович, О. О. Абрагамович, Л. В. Циганик, О. В. Синенький, С. І. Гута // Львівський клінічний вісник. - 2017. - № 1. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2017_1_8
Системний червоний вовчак (СЧВ) - автоімунне захворювання, яке характеризується хронічним запаленням і мультисистемним ушкодженням, що супроводжується ураженням кістково-суглобової системи, зокрема, вторинним остеопорозом (ОП) - важливим чинником у виникненні низькоенергетичних переломів. Мета роботи - порівнявши результати оцінки мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), визначені методами ультразвукової денситометрії, рентгеностеоденситометрії та двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії у хворих на СЧВ, обгрунтувати можливість і доцільність застосування, як альтернативи "золотого стандарту", скринінгових методів. У рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за статтю та наявністю пременопаузального статусу зі 134 хворих ревматологічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні, яким діагностовано СЧВ згідно з критеріями Американської колегії ревматологів (1982, 1997), у дослідження залучено 51 жінку віком від 21 до 53 років (середній вік на момент обстеження - 38,21 +- 1,66 року). 100,0 % пацієнтів уживали метилпреднізолон +- від 4,0 до 24,0 мг/добу (середня доза 11,12 +- 0,81 мг/добу) та препарати кальцію - 1000,0 мг/добу в комбінації з вітаміном D - 400,0 МО/добу. Пацієнтам проводили комплексне клінічно-лабораторне та інструментальне обстеження всіх органів і систем відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 676 від 12.10.2006 р. "Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Ревматологія"", рекомендацій Європейської ліги проти ревматизму (2010), Американської колегії ревматологів (2010, 2012). Усім хворим проведено оцінку МЩКТ за допомогою ультразвукової кісткової денситометрії п'яткової кістки, методу рентгеностеоденситометрії кисті, двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії поперекового відділу хребта та проксимального відділу стегнової кістки. За результатами дослідження, скринінгові інструментальні методи оцінки мінеральної щільності кісткової тканини, а саме - ультразвукова денситометрія і рентгеностеоденситометрія, показали високу чутливість порівняно із "золотим стандартом" діагностики остеопорозу, що дає змогу обгрунтовано вважати за доцільне їх застосування як альтернативу дороговартісній із променевим навантаженням двохенергетичній рентгенівській абсорбціометрії. Висновки: застосування ультразвукової денситометрії і рентгеностеоденситометрії як альтернативи дороговартісній із променевим навантаженням двохенергетичній рентгенівській абсорбціометрії є науково обгрунтованим.
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.531 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Циганик Л. В. 
Аналіз впливу окремих показників перебігу системного червоного вовчака та його лікування на мінеральну щільність кісткової тканини [Електронний ресурс] / Л. В. Циганик, У. О. Абрагамович, О. Т. Романюк // Львівський клінічний вісник. - 2018. - № 3. - С. 24-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2018_3_5
Мета роботи - проаналізувати вплив окремих показників перебігу СЧВ та його лікування на мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ). Хворих на СЧВ було розподілено на групи за T-критерієм за результатами ДРА на групу з незміненою МЩКТ, остеопенією та остеопорозом, а також за підрахунком сумарного бала шкали SLEDAI на групи: без активності, низький, середній, високий і дуже високий ступінь активності. На третьому кроці визначали взаємозв'язок між станом МЩКТ й індексом ушкодження SLICC/ACR, тривалістю хвороби, кількістю і тривалістю загострень СЧВ, середньою та сумарною дозами глюкокортикоїдів. За результатами ДРА поперекового відділу хребта у 75,7 % жінок дослідної групи відбувалося зниження МЩКТ й лише у 32,0 % - контрольної (p << 0,001). У ділянці проксимального відділу стегна у 35,5 % жінок дослідної групи спостерігалося зменшення МЩКТ, що майже вдвічі перевищувало відсоток пацієнток контрольної групи - 16,0 % (p << 0,05). Середні значення T-критерію за результатами ДРА у ділянці поперекового відділу хребта в обох групах достовірно відрізнялися і були нижчими у хворих на СЧВ. У проксимальному відділі стегнової кістки середні показники T-критерію у дослідній і контрольній групах не мали достовірної різниці. За оцінкою персентильного розподілу у хворих на вовчак T-критерій був у діапазоні (-2,02) - (-1,21), у здорових (-1,08) - (0,08); медіана -0,1 і (-0,3) відповідно. Не виявлено статистичної достовірності різниці між групами, розподіленими за T-критерієм, а тому можна стверджувати, що між активністю СЧВ і станом МЩКТ немає взаємозв'язку. Результати кореляційного аналізу підтвердили наявність достовірного зв'язку ((r = (- 3,40), p << 0,001) між МЩКТ й індексом ураження SLICC. Виявлено обернений зв'язок між станом МЩКТ і тривалістю хвороби ((r = (-0,36), p << 0,01), сумарною кількістю загострень ((r = (- 0,49), p << 0,001) і сумарною тривалістю загострень ((r = (- 0,56), p << 0,001). Подібні асоціації підтверджено результатами аналізу взаємозв'язку між станом МЩКТ і лікуванням ГК, яке вимірювалося середньою ((r = (- 0,59), p << 0,001) і сумарною ((r = (- 0,52), p << 0,001) дозами. Висновки: вивчивши вплив на МЩКТ окремих показників перебігу СЧВ та його лікування, виявлено, що: відсоток жінок зі зменшеною МЩКТ був достовірно вищим у дослідній групі за результатами двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії у поперековому відділі хребта - 75,7 % і проксимальній ділянці стегнової кістки - 35,5 % у порівнянні з контрольною - 32,0 і 16,0 % відповідно; середні значення T-критерію у поперековому відділі хребта достовірно нижчі у хворих на СЧВ у порівнянні з контролем - <$E(-1,41)~symbol С~1,15> і <$E(-0,55)~symbol С~0,99> відповідно, на відміну від проксимального відділу стегнової кістки, де достовірної різниці у двох групах не спостерігалося і <$E(-0,11)~symbol С~1,10> та <$E(-0,06)~symbol С~0,83> відповідно; показники T-критерію у дослідній гірупі були нижчими у своїх сегментах (дуже низький, низький) у порівнянні з контрольною за результатами оцінки МЩКТ в обох досліджуваних ділянках.
Попередній перегляд:   Завантажити - 779.047 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Циганик Л. В. 
Аналіз взаємозв’язків маркерів кісткового ремоделювання та індексу активності системного червоного вовчака [Електронний ресурс] / Л. В. Циганик, О. О. Абрагамович, У. О. Абрагамович, О. Т. Романюк, С. І. Гута // Львівський клінічний вісник. - 2018. - № 4. - С. 51-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2018_4_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 451.858 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Чемес В. В. 
Особливості кальцієво­фосфорного обміну й стану кісток у хворих на ревматоїдний артрит: патоґенез, діаґностика та принципи диференційованого лікування [Електронний ресурс] / В. В. Чемес, О. О. Абрагамович, У. О. Абрагамович, Л. В. Циганик, С. І. Гута // Львівський клінічний вісник. - 2019. - № 1. - С. 51-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2019_1_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 368.93 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Абрагамович У. О. 
Діаґностична цінність лабораторних маркерів гострої цитомеґаловірусної інфекції у хворих на системний червоний вовчак [Електронний ресурс] / У. О. Абрагамович, О. О. Абрагамович, С. І. Гута, Л. В. Циганик, О. Т. Романюк // Львівський клінічний вісник. - 2019. - № 4. - С. 33-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2019_4_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 397.036 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Абрагамович У. О. 
Ефективність комплексного диференційованого лікування хворих на системний червоний вовчак з урахуванням особливостей ремоделювання кісткової тканини [Електронний ресурс] / У. О. Абрагамович, Л. В. Циганик, О. О. Абрагамович, М. Л. Фармага, О. Т. Романюк // Львівський клінічний вісник. - 2020. - № 1. - С. 13-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2020_1_5
Системний червоний вовчак (СЧВ) - автоімунна хвороба з властивими їй множинними патологічними процесами в різних органах і системах, у тому числі й у кістковій, від тяжкості ураження яких залежить фізичний, психологічний та соціальний стан хворого. До сьогодні не розв'язано проблему ефективного лікування кісток у хворих на СЧВ, немає методичних рекомендацій, які б передбачали диференційоване використання лікарських засобів із урахуванням пріоритетного патогенетичного чинника. Мета роботи - з'ясувати ефективність комплексного диференційованого лікування хворих на системний червоний вовчак із урахуванням особливостей ремоделювання кісткової тканини. У рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за наявністю СЧВ, жіночої статі у пременопаузальному періоді та ознак зменшення мінеральної щільності кісткової тканини у дослідження залучено 57 хворих. До контрольної групи увійшли 25 практично здорових жінок відповідного віку. Дослідження виконували у два етапи. Перший етап присвячений з'ясуванню особливостей кісткового ремоделювання у хворих на системний червоний вовчак та обгрунтуванню модифікованого комплексного диференційованого їх лікування з урахуванням особливостей кісткового метаболізму Другий етап полягав у оцінюванні ефективності модифікованого лікувального комплексу та порівнянні з ефективністю лікування за стандартною методикою. Для виконання другого етапу хворих на системний червоний вовчак поділили рандомізованим способом на дві групи: дослідну, до якої увійшли хворі, що отримували лікування за модифікованою методикою, та групу порівняння, курація у якій здійснювалася за стандартною методикою. Оцінювання ефективності лікування передбачало суб'єктивну оцінку, а саме заповнення пацієнтами до початку та після лікування опитувальників якості життя - MOS 36-Item Short-Form Healh Survey (SF-36) зі статистичним опрацюванням результатів у обох групах, а також об'єктивну, тобто оцінювання дослідником клінічно-лабораторно-інструментальних показників хворих до і після завершення курсу лікування зі статистичним порівнянням отриманих результатів. Висновки: удосконалене комплексне диференційоване лікування хворих на системний червоний вовчак із урахуванням особливостей ремоделювання кісткової тканини дає змогу поліпшити якість життя хворих на 37,93 % та достовірно підвищити ефективність їхн лікування.
Попередній перегляд:   Завантажити - 353.97 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Гута С. І. 
Частота обов'язкових для використання клінічних і лабораторних діагностичних критеріїв системного червоного вовчака за наявності активної цитомегаловірусної та вірус М. Е. Епштейна – І. Барр інфекції, їх діагностична цінність [Електронний ресурс] / С. І. Гута, О. О. Абрагамович, У. О. Абрагамович, Л. В. Циганик, В. В. Чемес // Львівський клінічний вісник. - 2020. - № 4. - С. 42-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2020_4_8
У хворих на системний червоний вовчак (СЧВ) є потреба пошуку маркерів, які б дозволили інформувати про наявність активних цитомегаловірусної (ЦМВ) та вірус М. Е. Епштейна - І. Барр (ЕБВ) інфекцій. Мета роботи - з'ясувати частоту обов'язкових для використання клінічних і лабораторних діагностичних критеріїв системного червоного вовчака за наявності активних цитомегаловірусної та вірус М. Е. Епштейна - І. Барр інфекцій, їх діагностичну цінність. У дослідженні 120 хворих на СЧВ залежно від наявності активних ЦМВ і ЕБВ поділено на групи: з активною ЦМВ-інфекцією (ДГ1), активною ЕБВ-інфекцією (ДГ2), активними ЦМВ і ЕБВ (ДГ3), без активних ЦМВ і ЕБВ (ГП). У хворих ДГ1 достовірно частіше, ніж у хворих ГП, є артрит, психоз, лейкопенія, підвищення титру АТ до двоспіральної ДНК (анти-ДНК) та антифосфоліпідних АТ, у хворих ДГ2 - фотосенсибілізація, виразки слизових оболонок, тромбоцитопенія та підвищення титру анти-ДНК, у хворих ДГ3 - еритема за типом "метелик", лімфопенія, виявлення вовчакового антикоагулянту та підвищення титру антинуклеарних АТ. Найвищу діагностичну цінність для діагностики активної ЦМВ-інфекції мають артрит, психоз, лейкопенія та підвищення титру антифосфоліпідних АТ, активної ЕБВ-інфекції - фотосенсибілізація, виразки слизових оболонок і тромбоцитопенія. Висновки: у хворих на системний червоний вовчак із активною цитомегаловірусною інфекцією, активною вірус М. Е. Епштейна - І. Барр інфекцією, поєднанням активних цитомегаловірусної і вірус М. Е. Епштейна - І. Барр інфекцій достовірно частіше, ніж у хворих без активних інфекцій, виявляли певні клінічні та лабораторні маркери. Деякі з них мають найвищу діагностичну цінність для діагностики активних інфекцій, остаточна верифікація яких вимагає застосування прямих серологічних тестів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 504.477 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Фаюра О. П. 
Чинники ризику: методика визначення й оцінювання, прогнозування в медицині (огляд літератури; приклади використання у власній клінічній практиці) – повідомлення перше [Електронний ресурс] / О. П. Фаюра, А. О. Максимук, О. О. Абрагамович, М. О. Абрагамович, Л. В. Циганик, С. Я. Толопко, М. Р. Ферко // Львівський клінічний вісник. - 2021. - № 1-2. - С. 51-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2021_1-2_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 637.102 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Фаюра О. П. 
Чинники ризику: методика визначення й оцінювання, прогнозування в медицині (огляд літератури; приклади використання у власній клінічній практиці) – повідомлення друге [Електронний ресурс] / О. П. Фаюра, А. О. Максимук, О. О. Абрагамович, М. О. Абрагамович, Л. В. Циганик, С. Я. Толопко, М. Р. Ферко // Львівський клінічний вісник. - 2021. - № 3-4. - С. 70-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2021_3-4_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 626.361 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Чемес В. В. 
Частота та характер уражень кісток у хворих на ревматоїдний артрит, виявлених за допомогою ультразвукової та рентгеностеоденситометрії, їх діагностична цінність для оцінки мінеральної щільности кісткової тканини [Електронний ресурс] / В. В. Чемес, У. О. Абрагамович, Л. В. Циганик, C. І. Гута // Львівський клінічний вісник. - 2022. - № 1-2. - С. 60-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2022_1-2_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 416.136 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Негрич Т. І. 
7-ий Макмастерський міжнародний оглядовий курс з внутрішньої медицини (7th McMaster International Review Course in Internal Medicine – MIRCIM) – 29.09-01.10.2022 (Краків, Республіка Польща) [Електронний ресурс] / Т. І. Негрич, О. П. Фаюра, В. В. Чемес, Л. В. Циганик, І. Ю. Корнійчук, М. Л. Фармага, А. Б. Федець // Львівський клінічний вісник. - 2022. - № 3-4. - С. 87-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2022_3-4_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 288.278 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського